У вівторок, 29 квітня 2025 року, студенти I–II курсів факультету суспільного благополуччя та здоров’я людини (ОП «Фізична культура і спорт») взяли участь у духовно-спортивному забігу під гаслом: «Mens sana in corpore sano» – «Здоровий дух у здоровому тілі». Цей, трохи незвичний, захід був організований двома кафедрами: фізичного виховання, спорту і здоров’я (доцент Олександр Калиніченко); філософії та педагогіки (доцент Олег Огірко).
Забіг провели на території Крехівського монастиря святого Миколая отців Василіян на Львівщині. Монастирний комплекс, заснований ще в 1612 році, розташований за 3 км від села Крехів серед вкритих буково-соснових лісів, пагорбів Розточчя, біля підніжжя гори Побійної. Архітектурний ансамбль монастиря включає: кам’яну церкву Преображення ГНІХ, дерев’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, дзвіницю, корпуси келій, господарські будівлі й давні оборонні мури з вежами. В храмі Преображення Господнього у Крехові є дві чудотворні ікони: Пресвятої Богородиці Верхратської та св. Миколая Мир Лікійського чудотворця. 9 травня (празник Перенесення мощей св. Миколая до італійського міста Барі) та 1 жовтня (національно-релігійне свято Покрови Пресвятої Богородиці) там відбуваються відпусти, учасниками яких стають десятки тисяч мирян і священників. Та не одними храмами… На території монастирського комплексу в Крехові є стародавні печери, які зберегли свій первісний вигляд із давньоруського періоду. В одній із таких печер у 1590 р. поселилися ченці Києво-Печерської Лаври Йоіл та Сильвестр, розпочавши історію Крехівського монастиря як духовної святині. Навколо них виник цілий сакральний комплекс із Хресною дорогою, церквами, каплицями та джерелами води.
Із Крехівським монастирем пов’язані імена гетьманів Петра Дорошенка та Івана Мазепи, які бували там під час Турецької війни. 29 вересня 1672 року турецько-татарський загін штурмував Крехів. Залогою монастиря тоді керував ще молодий Іван Мазепа. Він і молився в цьому монастирі. Тому й наші студенти не лише виказували дух змагальності, першості, а й спільно молилися в одному з духовних осердь України.
Допис підготував Олег ОГІРКО, доцент кафедри філософії та педагогіки