28 квітня 2025 року студенти першого курсу факультету менеджменту, бізнесу та публічного адміністрування спеціальності 073 «Менеджмент» відвідали Музей Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, який знаходиться у головному корпусі Південного кампуса.

 

«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього,

хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани»

Рильський М. Т.

Директор музею Олег Слобода провів екскурсію музеєм, розповівши студентам про етапи розвитку та розквіту нашого Університету. Зокрема, про його зародження, яке розпочалося із відкриття кафедри ветеринарії на медичному факультеті у 1784 році у Львівському університеті. Її очолив професор Юрій Хмель, який, закінчивши навчання у Відні, був скерований до Львова на роботу.

У 1805 році університет було реорганізовано в ліцей, а через двадцять років відновлено в попередньому статусі, однак уже без медичного факультету. Замість нього почали діяти дворічні, а з 1833 року трирічні медико-хірургічні студії, в структуру яких перейшла і кафедра ветеринарії.

На початку 1881–1882 навчального року у Львові була відкрита Ветеринарна школа. Її офіційна повна назва звучала так: Цісарсько-королівська Ветеринарна школа зі школою кування коней з клінікою-стаціонаром для тварин у Львові. Директором школи від 1 жовтня 1881 року був призначений професор Петро Зайфман (1823–1903).

Згодом за ініціативи професорів: П. Зайфмана, Г. Кадого і Й. Шпільмана, Ветеринарну школу було прирівняно до університету, що привело до реформування всієї ветеринарної освіти в Австрії. За постановою від грудня 1896 року Львівській ветеринарній школі з 1 жовтня 1897 року надавався статус вищої школи (академії) з відповідним збільшенням штату викладачів і щорічного фінансування. Від 1909 року ректора обирали з-поміж своїх професорів терміном на два роки і першим обраним ректором Львівської ветеринарної академії став професор Йосиф Шпільман (1855–1920 роки).

У 1917 році ректором академії був обраний професор Володимир Кульчицький (1862–1936), котрий став першим українцем на посаді ректора.

12 грудня 1922 року академія отримала нову назву – Львівська академія ветеринарної медицини, що проіснувала до осені 1939 року і згодом стала Львівським ветеринарним інститутом. Директором інституту став професор Іван Чинченко (1905–1993), відомий учений та громадський діяч.

У 1957 році директором інституту став київський професор Данило Василенко, а від 1965 до 1989 року на посаду ректора обійняв професор Степан Стояновський, за керівництва яких інститут переходив на українську мову. З лютого 1989 року за ректора професора Романа Кравціва відбувся повний перехід на рідну мову.

У 1992 році наш університет перейменовано на Львівську академію ветеринарної медицини, а з 2007 року і по сьогоднішній день його назва була змінена на Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького.

Новою сторінкою історії нашого Університету є приєднання до нього Львівського національного університету природокористування, в результаті чого, створений новий об’єднаний заклад вищої освіти, який сприятиме створенню потужного науково-освітнього центру на заході України.

Висловлюємо щиру подяку Олегу Михайловичу Слободі за цікаву та надзвичайну пізнавальну екскурсію, завдяки якій дізнались багато фактів про історію та розвиток нашого Університету.

Допис підготувала Соломія ВОСКОБІЙНИК,

доцент кафедри менеджменту і бізнес-адміністрування