Робоча нарада кафедри права

3 березня 2025 року відбулася нарада очільника Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, професора Івана Парубчака з частиною колективу об’єднаної кафедри права. Іван Парубчак познайомив працівників кафедри з новопризначеним в. о. завідувача об’єднаної кафедри права Галиною Ігорівною Грещук, доктором економічних наук, професором. 

Зустріч зі здобувачами спеціальності «Фізична культура і спорт»

25 лютого 2025 року на кафедрі фізичного виховання, спорту і здоров’я відбулася зустріч в. о. декана факультету громадського розвитку та здоров’я, кандидата педагогічних наук, доцента Богдана Степановича Семеніва зі здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності А7 «Фізична культура і спорт». Під час заходу студентів ознайомили з правом вільного вибору вибіркових дисциплін.

Навчання здобувачів вищої освіти факультету біолого-технологічного у Бидгощській політехніці за програмою Erasmus+

Здобувачі вищої освіти факультету біолого-технологічного Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького отримали унікальну можливість навчатися в одному з провідних університетів Польщі – Бидгощській політехніці імені Яна та Анджея Снядецьких у межах програми академічної мобільності Erasmus+.

Вільний вибір освітніх компонент як одна із граней академічної свободи

Сучасна вища освіта ґрунтується на цінностях автономії, самостійності й відповідальності учасників освітнього процесу. Академічна свобода, як одна із базових засад Болонського процесу, охоплює права викладачів і здобувачів освіти впливати на зміст, організацію й реалізацію освітнього процесу. Для магістрантів спеціальності А1 «Освітні науки» академічна свобода реалізується зокрема через право на вільний вибір освітніх компонент, що є інструментом побудови індивідуальної освітньої траєкторії – з урахуванням професійних інтересів, цілей і педагогічної ідентичності кожного.

Від ідеї до успіху

25 лютого 2025 року, вивчаючи дисципліну «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі», студенти мали змогу послухати гостьову лекцію доцента Національного університету «Львівська політехніка» Тетяни Гошко.

Для довідки, Тетяна Дмитрівна – засновниця бренду «Карпатські смаколики від Тані Гошко». Карпатські смаколики – це ягідно-фруктова пастила і трав’яні чаї. Власна справа приносить п. Тетяні неабияке задоволення, адже вона з такою любов’ю ставиться до збору трав і виробництва чаїв на різний смак, до збору ягід і шишок та їх подальшої переробки.

Пастила́ – вид кондитерських виробів, який виготовляється шляхом висушування (дегідратації) за низьких температур пюре з фруктів, ягід або овочів. Завдяки видаленню вологи з фруктового пюре, воно стає легшим та меншого розміру, а також цей процес допомагає уповільнити ріст бактерій та цвілі, які є основними причинами псування фруктів та овочів. Найчастіше пастилу споживають як перекус, але також можна подавати як десерт.

Асистент Ганна Поврозник отримала диплом кандидата наук

19 грудня 2024 року Спеціалізована вчена рада Д 27.821.01 Білоцерківського національного аграрного університету Міністерства освіти і науки України прийняла одноголосне рішення щодо присудження наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Поврозник Ганні Василівні на підставі прилюдного захисту її дисертації «Використання пробіотичної кормової добавки “ПРОПОУЛплв” у годівлі перепелів» за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів.

На підставі ж рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2025 року Поврозник Г. В. отримала диплом кандидата наук.

100-річчя від дня народження Федора Юрійовича Палфія (03.03.1925–31.12.1996) – доктора біологічних наук, професора, академіка ВАСГНІЛ та УААН, Заслуженого діяча науки і техніки України

Не завжди ми вміємо цінувати те, що дається нам у житті, шанувати тих, хто завжди поруч. Лише, на жаль, з плином часу розуміємо, коли втрачаємо. Щоденна суєта не дає часом змоги бачити велике поруч, а воно тут, біля тебе, у цю мить і другої такої не буде. Кожен, хто хоча б раз спілкувався з Федором Юрійовичем, зрозумів, що втратив людину з великої літери, людину великодушну, шляхетну, щиросердечну, котру дала нам одна з перлин щедрої української землі – Закарпаття. Федір Юрійович Палфій народився 3 березня 1925 року у селі Королево Виноградівського району у сім’ї робітника. Батько працював кочегаром і машиністом на залізниці. Мати не працювала, точніше, працювала важко – виховувала п’ятьох синів. Батьки, хоча й не мали вищої освіти, та дітей своїх хотіли бачити високоосвіченими, добропорядними. Троє із синів закінчили вищі навчальні заклади: один працював учителем, другий – медиком, а Федір Юрійович став ученим, без перебільшення, зі світовим ім’ям. З великою повагою Федір Юрійович відзивався про батька, суворого, вимогливого, але такого доброго. А з якою теплотою згадував про матір! При згадці про неї він змінювався на очах. Це була якась фанатична любов сина до матері. Він її просто обожнював.

Здобувати освіту Федір Юрійович розпочав у 1931 році, навчаючись у початковій школі села Варяца. Через п’ять років був переведений у перший клас громадської школи у селі Королево, після закінчення якої вступив у гімназію в місті Хуст. Навчався там якраз у період німецько-угорської окупації, а закінчив навчання в гімназії у місті Берегове. І чи то наслідуючи брата Михайла, чи, може, за компанію з другом-однокласником, Федір Юрійович подався в Ужгородський медичний інститут. Ретельно відвідував заняття, слухав лекції, старанно готувався до іспитів, але відчував, що не до цього лежить його душа. Студента все більше манив світ тварин, якими снив з дитинства. І не закінчивши першого курсу медінституту, перевівся у Львівський зооветеринарний інститут. З цієї нагоди часом любив підсміхатися над самим собою: «який з мене був би лікар, коли я так люблю запах коров’ячого молока, пору жнив, коли налиті зерном злаки хиляться до землі – це збирають хліб», – і тут же додавав: «яка прекрасна наша земля, але як ми не вміємо користуватися її багатствами, примножувати їх».