Жива традиція: Перший український педагогічний конгрес і сучасні освітні трансформації
- Деталі
-
Опубліковано: 27 листопада 2025
-
Перегляди: 40
26 листопада 2025 року в конференцзалі Південного кампусу ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького силами кафедри філософії та педагогіки і відділу соціально-культурного розвитку університету був проведений Освітній форум «Інноваційні ідеї Першого українського педагогічного конгресу: 90 років по тому» – подія, присвячена осмисленню вагомої історико-освітньої спадщини та її впливу на сучасні трансформації української освіти. Форум відкрив ректор університету професор Іван Парубчак, наголосивши на глибокій тяглості ідей, що формували українську педагогіку впродовж ХХ–ХХІ століть. Особливу увагу пан ректор у вступному слові підкреслив, що освітня політика – прерогатива суспільного розвитку не лише в час миру, а й у часи воєнного лихоліття. Також, зазначив Іван Орестович, українська освітня система в цілому, отже й окремі інституції, повинні гідно відповісти на виклики європейської інтеграції, не втративши при цьому власних ціннісних рис.

Цьогоріч минає 90 років від проведення Першого українського педагогічного конгресу, що відбувся у Львові у листопаді 1935 року. Конгрес став визначальною подією для українського освітнього руху міжвоєнної доби. Саме тут українські педагоги, психологи, культурні діячі та науковці – представники «Рідної школи», Українського педагогічного товариства, університетського середовища, громадських організацій – об’єдналися задля формування цілісного бачення національної освіти.



Конгрес 1935 року мав кілька стратегічних цілей:
- підтримка української мови та культури в умовах тогочасної політики;
- утвердження концепції національного виховання, зорієнтованого на духовну стійкість і громадянську активність молоді;
- розвиток українського шкільництва як системи, здатної плекати морально сильну, культурно свідому, соціально відповідальну особистість;
- формування професійної педагогічної еліти, зорієнтованої на європейські інтелектуальні стандарти.
Ідеї Конгресу виявилися напрочуд тривкими. Вони продовжують звучати в сучасних освітніх реформах, концепції Нової української школи, професійних стандартах учителя й викладача, у підходах до психолого-педагогічної підтримки та цифрової трансформації освіти.
Сучасна українська педагогіка активно розвиває ключові напрями, окреслені ще 1935 року, такі як: гуманізація освіти та орієнтація на розвиток особистості; формування громадянської, національно-культурної ідентичності; інтеграція різних компонентів виховання – естетичного, морального, фізичного, трудового, громадянського, національного; підсилення компетентнісного підходу, що охоплює і фахову, і життєву компетентності; визнання психолого-педагогічної підтримки особистості як основи освітнього процесу.
Саме ці ідеї визначають напрям розвитку української освіти у контексті європейської інтеграції, цифрової освіти та освіти для сталого розвитку.
У межах форуму відбулися змістовні доповіді, що продовжують інтелектуальний діалог, розпочатий 90 років тому. Серед них – виступи представників науково-академічної та мистецької спільнот. Важливо, що наш університет нині реалізує ідеї національного виховання, інтеграції культурних цінностей та формування освітнього простору, зорієнтованого на особистість і спільноту в дусі кращих традицій, оскільки культурно-освітній простір поєднує Якима Ярему («Рідна школа») та Євгена Храпливого («Сілький господар»), які, свого часу, спільно діяли та комунікували під час Першого українського педагогічного конгресу. Також на форумі був репрезентований втілений громадсько-освітній проєкт «Перший український педагогічний конгрес: актуальні ідеї 90-річного віку» (Михайло Яворський – директор Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців, заступник голови ВТ «Рідна школа»; Олеся Смолінська – завідувач кафедри філософії та педагогіки, доктор педагогічних наук, професор; Ірина Бойсин – здобувачка магістерської програми «Освітні, педагогічні науки»). За цим посиланням можна ознайомитися з його результатами: https://youtu.be/Q0kIYau8ij4
Взявши за взірець давні події, педагогічна громада університету (а в роботі форуму взяли участь науково-педагогічні працівники, гаранти освітніх програм галузі знань А Освіта разом зі здобувачами програм спеціальностей А1, А4, А7) звернула увагу на місії цих освітніх програм та їх відображення в компетентностях і програмних результатах. Запропоновано також увести до програм освітніх компонент «Педагогіка» тематику Першого українського педагогічного конгресу. Зразок використання ШІ для підготовки відповідних дидактичних матеріалів підготував здобувач ОП «Освітні, педагогічні науки» Олесь Пастух на прикладі професійного шляху Якима Яреми. Переглянути цей ролик можна тут: https://youtu.be/VmjT3eIGHu4
Вшановуючи 90-річчя визначної педагогічної події початку ХХ століття, ми усвідомлюємо: його учасники не лише виборювали право українців на освіту – вони формували модель школи, що служить Людині та Україні. Сьогодні це служіння виявляється у прагненні виховати особистість самостійну, культурну, морально стійку й соціально активну.
Ідеї, виголошені на Конгресі 1935 року, не просто збереглися – вони стали фундаментом сучасної української педагогічної думки. Осмислюючи їх сьогодні, ми продовжуємо традицію, що формує українську освіту як європейську, ціннісно зорієнтовану та людиноцентричну.

Допис підготували професор Олеся Смолінська та заслужений працівник культури України Тетяна Купчак
