Кафедра генетики і розведення тварин бере свої витоки з кінця 20-х років минулого століття, коли при закладі розведення тварин Львівської академії ветеринарної медицини, яким завідував професор, доктор Тадей Ольбрихт, розпочалося читання зоотехнічних дисциплін. У 1939 р. на базі цього закладу була організована кафедра розпліднення і спеціального тваринництва, котру тривалий час (1945 – 1976 рр.) очолював доцент Баранецький С.Ф. Від 1967 року на кафедрі, поряд із зоотехнічними дисциплінами, розпочалося читання генетики. У зв’язку з цим, її було перейменовано на кафедру генетики і розведення тварин, яку згодом (1976 – 2004 рр.) очолював доцент Б.А. Павлів. З 2004 по 2017 р. кафедрою завідував професор Щербатий Зеновій Євгенович, а з 2017 р. і до сьогодні – кандидат біологічних наук, доцент Музика Леся Іванівна.

У різні роки на кафедрі працювали професори, доктори наук Шаловило С.Г., Федорович Є.І., Щербатий З.Є., доценти, кандидати наук Смушкова В.В., Долматов Т.С., Кипибіда Б.В., Петриця В.О., Петрик О.Г., Шмідт Р.М., Павлів Б.А., Кос В.Ф., асистент, кандидат наук Гавриленко М.Я., асистенти Манченко В.К., Паньків І.Я., Руснак П.Й., старший науковий співробітник Шевчук І.М., старші лаборанти Дмитерко П.С., Сенченко К.П., Шевага Т.В., Зиско Л.О., Тиндик В.В., Лановська Н.П., Петрук О.А., Панчишин Т.Д., Середа І.О., Крамарчук Ю.Є., Фреюк Л.І., Бервецька О.В., Вуйцік Й.Я., Матюнка Н.М., Голодюк Г. І.

 

Видатні вчені та педагоги кафедри генетики і розведення тварин

 

Доцент Баранецький Степан Федорович народився 1898 року в селі Кривчани Кам’янець-Подільського району Хмельницької області в селянській сім’ї. У 1926 році закінчив факультет організації сільськогосподарського виробництва Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту й одержав спеціальність агронома-зоотехніка. Працював науковим співробітником на дослідній станції, старшим науковим співробітником, завідувачем відділу селекції Українського науково-дослідного інституту птахівництва. З 1939 до 1945 року працював доцентом, завідувачем кафедри розведення сільськогосподарських тварин Новосибірського, а згодом Дагестанського сільськогосподарського інститутів. У 1941 році захистив кандидатську дисертацію „Методика складання п’ятирічних планів селекційно-племінної роботи в птахівництві”. У цьому ж році йому надано звання доцента.

У Львівському зооветінституті працював із перервою від 1945 до 1985 року: завідувачем кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин, а наприкінці життя – доцентом кафедри. Одночасно з 1946 до 1951 року був заступником директора інституту з навчальної і наукової роботи, а в 1957 – 1967 роках – деканом зоотехнічного факультету. З 1951 до 1954 року працював заступником директора з наукової роботи Інституту агробіології (Львів).

Він був ініціатором відкриття у 1949 році зоотехнічного факультету, якому віддав багато сил і праці для його зміцнення. Баранецький С.Ф. багато уваги приділяв розробці методики читання на кафедрі таких дисциплін, як генетика, розведення сільськогосподарських тварин. Підготовлені ним і впроваджені в навчальний процес методичні розробки не втратили свого значення і сьогодні. Вагомий також його внесок у розвиток зоотехнічної науки. Він підготовив і опублікував понад 40 наукових робіт, 7 окремих видань з проблем розведення і селекції сільськогосподарських тварин і птиці.

Помер у 1990 році і похований на Личаківському цвинтарі міста Львова.

Доцент Кипибіда Богдан Васильович народився 25 вересня 1934 року в с. Чернихівці Збаразького району Тернопільської області в селянській родині. Закінчивши середню школу працював робітником в паровозному депо, а згодом в 1954 році поступив на навчання у Львівський зооветеринарний інститут. Після закінчення у 1959 році зоотехнічного факультету деякий час працював зоотехніком радгоспу, а пізніше викладачем зоотехнічних дисциплін Кременецького сільськогосподарського технікуму.

У 1962 – 1965 роках навчався в аспірантурі при кафедрі спеціальної зоотехнії у відомого вченого в галузі розведення і селекції тварин професора Ружевського А.Б. Тема кандидатської дисертації, яка успішно була захищена, пов’язана з методами покращення племінних і продуктивних якостей чорно-рябої худоби. Закінчивши аспірантуру, з 1965 року працює асистентом, а через п’ять років – доцент кафедри генетики і розведення тварин. У 1978 – 1979 роках працював заступником декана зооінженерного факультету, а в 1980 – 1992 роках – декан факультету заочної освіти. Доцент Кипибіда Б.В. приділяв багато уваги навчально-методичній, науково-дослідній роботі, особливо самостійній роботі студентів-заочників у міжсесійний період.

За період наукової роботи і педагогічної діяльності доцент Кипибіда Б.В. опублікував в різних наукових журналах та збірниках понад 100 наукових та науково-виробничих праць з проблеми селекції і розведення сільськогосподарських тварин. Підготував значну кількість методичних розробок з проведення лабораторних і практичних занять.

Помер у 1992 році і похований на цвинтарі села Лисиничі біля м. Львова.

Доцент Павлів Богдан Андрійович народився 25 листопада 1929 року в селі Угільня Стрийського району Львівської області. У 1945 році поступив до Бережницького зоотехнічного технікуму, після закінчення якого у 1948 році був скерований на роботу дільничним зоотехніком Девятницької дільниці. У 1949 році поступив на зоотехнічний факультет Львівського зооветеринарного інституту, який закінчив з відзнакою в 1954 році. Після закінчення інституту тривалий час (1954 – 1962 роки), працював на виробництві спочатку зоотехніком колгоспу, а згодом головним зоотехніком Рудківської машино-тракторної станції і районної сільськогосподарської інспекції, заступником голови Рудківського райвиконкому. У 1962 – 1965 роках навчався в аспірантурі, науковий керівник професор Гжицький С.З. З 1966 року кандидат біологічних наук, у 1969 році йому присвоєно звання доцента.

Після закінчення аспірантури спочатку працював асистентом кафедри ветсанекспертизи, а з 1967 року по 2012 рік асистентом, а згодом доцентом та завідувачем кафедри (1976-2004 рр.) генетики і розведення тварин.

Наукові дослідження доцента Павліва Б.А. стосувалися вивчення вуглеводного обміну і активності ферментів початкових етапів гліколізу в крові свиней при застосуванні інсуліну, інтенсифікації селекційного процесу в тваринництві шляхом використання генетико-біохімічних тестів, використання в технології селекційного процесу біохімічного поліморфізму білків і ферментів крові тварин.

Співавтор трьох навчальних посібників з генетики, чотирьох патентів на винахід. Опублікував понад 130 наукових робіт.

Помер у 2014 році і похований на Сихівському цвинтарі м. Львова.

Доцент Кос Василь Федорович народився 26 січня 1936 року в с. Сихів Стрийського району Львівської області у селянській сім'ї. У 1950 році закінчив сім класів сільської школи і поступив на навчання в Бережницький зоотехнічний технікум Стрийського району, який закінчив в 1954 році. Після закінчення навчання в технікумі понад півтора року працював головним спеціалістом сільського господарства в одному з господарств Сколівського (в той час Славського) району Дрогобицької області.

Після чотирирічної служби на кораблях Північного флоту у 1959 році поступив до Львівського зооветеринарного інституту на зоотехнічний факультет, який закінчив в 1964 році і був скерований на роботу в Яворівський район Львівської області на посаду старшого зоотехніка районного управління сільського господарства.

З січня 1967 по грудень 1969 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі спеціальної зоотехнії Львівського зооветеринарного інституту під керівництвом доцента Гордієнка М.Ф.

Після закінчення аспірантури був зарахований асистентом кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин цього ж інституту, де і працював (асистентом, доцентом) до квітня 2015 року.

Кандидатську дисертацію захистив у 1970 році, вчене звання доцента присвоєно в 1975 році.

Основна тематика його наукової діяльності – це вивчення продуктивних і племінних якостей корів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи, явища гетерозису та його використання в тваринництві,особливостей росту і молочної продуктивності корів-рекордисток, використання “разових” корів (первісток) для збільшення виробництва яловичини, впливу негенетичних факторів на молочну продуктивність корів.

Працюючи в університеті, значну увагу приділяв вдосконаленню навчального процесу, впровадженню нових форм і методів навчання, підготовці навчально-методичної літератури, наукової та виховної роботи, формуванню висококваліфікованих фахівців в галузі тваринництва.

Опублікував понад 180 наукових і науково- методичних праць, підготував та видав "Практикум з ветеринарної генетики", навчальний посібник "Генетика з біометрією", "Навчальний посібник з ветеринарної генетики".

Професор Щербатий Зеновій Євгенович, народився 27 січня 1952 році в с. Лапаївка Кам’янко-Бузького району на Львівщині в селянській родині.

В 1969 році закінчив Кам’янко-Бузьку середню школу №1, після чого один рік працював верстатником на лісо-паркетному комбінаті. В 1970 році вступив на зоотехнічний факультет Львівського зооветеринарного інституту, який закінчив з відзнакою у 1975 році і був рекомендований до навчання в аспірантурі. Протягом 1975 року працював молодшим науковим співробітником кафедри скотарства і конярства, а з лютого 1976 року став асистентом кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин.

Від 1979 р. до 1982 р. навчався в заочній аспірантурі при Харківському НДІ тваринництва Лісостепу і Полісся під керівництвом академіка Ейснера Ф.Ф. і в 1983 році захистив кандидатську дисертацію.

У 1985 році був обраний на посаду доцента кафедри генетики і розведення тварин. З 1990 р. по 1998 р. працював заступником декана зооінженерного факультету, а з травня 1998 року обраний деканом біолого-технологічного факультету де працював до 2015 року.

В 2002 році захистив докторську дисертацію на тему: “Методи консолідації західного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи при використанні різних генотипових груп чорно-рябої худоби” консультантом якої був академік Зубець М.В.

В 2004 році йому було присвоєно звання професора і обрано завідувачем кафедри генетики і розведення тварин. За період роботи опублікував понад 190 наукових праць, 47 методичних рекомендацій, 8 довідників, одну монографію, отримав 9 патентів на винахід, підготував три кандидати сільськогосподарських наук.

Помер у 2017 році і похований у рідному селі.


У науковій лабораторії кафедри генетики і розведення тварин (з ліва на право): старший викладач Боднар П.В., доцент
Кропивка Ю.Г., асистент Жмур А.Й.