Епізоотологію як одну зі складових ветеринарної науки вперше ввели у навчальний процес Львівського університету засновник ветеринарної освіти в Галичині професор Юрій Хмель (1784-1805) і його послідовники – професори Леопольд Бухмюллер та Франц Ляутнер. Пізніше у Ветеринарній школі та Академії ветеринарної медицини її викладали у 1881-1895 роках Петро Зайфман, з 1895 по 1920 рік – Йосиф Шпільман, а з 1920 по 1939 рік – Зигмунд Марковський.

Окрему кафедру епізоотології було організовано в 1939 році, завідувачем став доктор ветеринарних наук, професор Едуард Гамерський.

Едуард Гамерський

Народився Е. Гамерський 16 листопада 1897 року у Львові. Навчався у IV Львівській гімназії, але іспити на атестат зрілості склав 1915 року у Відні, куди евакуювалася сім’я. Воював під час Першої світової війни на італійському фронті, згодом  — на польсько-українському у 1918-1919 роках.

Після війни закінчив рільничо-лісовий факультет Львівської Політехніки (1922) і Львівську академію ветеринарної медицини (1930), де захистив у 1933 році докторат з ветеринарних наук. Пройшов тут шлях асистента, доцента і професора (1940-1941). Опублікував вісім наукових праць. Загинув Едвард Гамерський 4 липня 1941 року у Львові від рук нацистів, котрі розстріляли його разом з групою львівських учених і членів їхніх родин.

У 1945-1946 роках кафедрою керував доктор ветеринарної медицини Мар’ян Стахурський.

Мар’ян Стахурський

Народився М. Стахурський 1876 року в селі Ожидові Буського району на Львівщині. Закінчив Львівську ветеринарну академію в 1901 році і був залишений асистентом кафедри описової анатомії та гістології. Понад десять років (1928-1939) М. Стахурський виконував обов’язки референта ветеринарної секції товариства «Сільський господар», в однойменному журналі якого опублікував найбільше наукових і науково-популярних праць серед ветеринарних спеціалістів 30-х років XX століття.            Мар’ян Стахурський був одним із перших, хто отримав перший диплом ветеринарного лікаря за новою програмою.

Помер доктор Мар’ян Стахурський 23 червня 1951 року у Львові.

Від 1946 до 1951 року завідуючим кафедрою був доцент Голубєв Й.Ю., з 1950 по 1952 – професор Шепетов Ф.М., з 1952 по 1954 – доцент Морошкін Б.Ф., з 1954 до 1963 року – доцент Ізмайлов О.І., з 1963 по 1964 – професор Доронін М.Н.

Від 1964 до 1994 року кафедрою завідував доцент Корж Богдан Андрійович (1916–2011) народився у с. Великі Глібовичі Перемишлянського району, Львівської області, випускник ЛЗВІ 1948 р.

Корж Богдан Андрійович

У 1953 р. за конкурсом обраний на посаду асистента кафедри епізоотології, де захистив кандидатську дисертацію. Від 1967 по 2000 рік — доцент кафедри епізоотології і одночасно (1967–1975) декан ветеринарного факультету.

Корж Б.А. опублікував більше як 100 наукових праць, є співавтором двох навчальних посібників з епізоотології для студентів вищих навчальних закладів І–IV рівнів акредитації.

Протягом наступних десяти років (1994-2004) кафедрою керував кандидат біологічних наук доцент Олексюк Ігор Іванович.

Олексюк Ігор Іванович

Ігор Іванович Олексюк народився 9 лютого 1938 року в м. Тернопіль. У 1954 році закінчив середню школу, у 1960 році - Львівський зооветеринарний інститут. Після закінчення інституту працював епізоотологом Тернопільської обласної ветеринарної лабораторії.

Від 1966 року — асистент кафедри епізоотології, з 1972 року — доцент, у 1994–2007 роках — завідувач кафедри, до 2011 року доцент.

Доц. Олексюк І.І. — автор понад 150 наукових праць, серед них навчальні посібники – «Інфекційні хвороби ВРХ», «Інфекційні хвороби коней». Тепер проживає  у м. Торонто (Канада).

Маслянко Роман Петрович народився 2 травня 1928 року в м. Стрию Львівської області в багатодітній робітничій родині. В 1947 році був арештований у складі групи з 13 учнів середньої школи (за читання праць Михайла Грушевського) і засуджений за двома статтями 54 – 1а (зрада Батьківщині) і 54 - 11 (групова участь). Середню освіту здобув у школі робітничої молоді  в сибірському  місті Омську (місце перебування висланих у 1947 році батьків), де вступив у 1952 році до Омського ветеринарного  інституту, по закінченні якого в 1957 році був скерований до Омського науково-дослідного інституту вакцин і сироваток на посаду завідувача імунного відділу.

У 1960 році, отримавши реабілітацію, разом з родиною повертається в Україну і прийнятий на роботу науковим співробітником новоствореного НДІ землеробства і тваринництва західних областей УРСР, де продовжив імунологічний напрям своїх досліджень. Результати цих досліджень завершились захистом дисертацій у Львівському університеті на здобуття  наукового ступеня кандидата біологічних наук (1964 р.), згодом – доктора біологічних наук (1972 р.). З 1987 по 1995 рік займав посаду завідувача лабораторії імунології, що була вперше відкрита в цьому інституті.

Від 1989 року за сумісництвом працював професором кафедри епізоотології ЛЗВІ, в якому у 2007 – 2010 рр. обіймав посаду завідувача кафедри епізоотології. У 2010-2015 роках працював на посаді професора кафедри епізоотології.

Помер Роман Петрович Маслянко 11 січня 2016 року і похований  на Личаківському кладовищі у Львові.

Професор Маслянко Р.П. – автор понад 500 наукових праць, серед яких фундаментальна монографія «Основи імунобіології», вперше видана українською мовою в 1999 році. Він – автор десятка посібників і методичних рекомендацій з питань ветеринарної імунології та медицини. Наукові праці Р.П. Маслянка відомі за межами України. Підготував 23 кандидати та одного доктора наук.

Куртяк Богдан Михайлович

Завідувач кафедри епізоотології, доктор ветеринарних наук, професор, заслужений працівник ветеринарної медицини України

 

Богдан Михайлович Куртяк народився  1  листопада 1949 року в селі Великосілки Кам’янко-Бузького району Львівської області, де навчався середній школі.

З 1989 року – генеральний директор АПК «Карпати», начальник управління сільського господарства і продовольства Кам’янко-Бузького району.

У 1995 – 1997 роках – начальник головного управління сільського господарства і продовольства Львівської ОДА, з 1997 по серпень 2010 року – головний державний інспектор ветеринарної медицини Львівської області . Від серпня 2010 року завідує кафедрою епізоотології ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького. .

Під керівництвом професора Яновича В.Г. у 1992 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук, у 2006 році – докторську на тему «Особливості обміну речовин в організмі корів у передродовий і післяродовий періоди та роль вітамінів A, D, E і Селену в його корекції» на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук.

Під керівництвом професора Б.М. Куртяка захищено 7 кандидатських дисертацій:

1. Тушницька Наталія Ігорівна - кандидатську дисертацію із спеціальності - 03.00.04 – біохімія, 7 липня 2009 ДК №057416
2. Ненич Наталія Павлівна – кандидатську дисертацію із спеціальності - 03.00.04 – біохімія, 03 квітня 2012, ДК №009272
3. Талоха Наталія Ігорівна – кандидатську дисертацію із спеціальності - 03.00.04 – біохімія, 5 червня 2012р., ДК №009273
4. Пундяк Тарас Олегович – кандидатську дисертацію із спеціальності -16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія, 03 липня, 2015року ДК № 031377
5. Собко Галина Василівна захистила кандидатську дисертацію із спеціальності - 03.00.04 – біохімія, 5 березня 2019 року, ДК № 050918
6. Романович Микола Миколайович захистив кандидатську дисертацію із спеціальності - 03.00.04 – біохімія, 15 жовтня 2019 року, ДК № 053934
7. Романович Людмила Вікторівна захистив кандидатську дисертацію із спеціальності - 03.00.04 – біохімія, 29 червня 2021 року, ДК № 060954.

У його науковому доробку понад 120 наукових праць, серед яких є 2 монографії, у тому числі понад 20 методичних і практичних рекомендацій, 2 посібники, 4 патенти, 90 статей в періодичних виданнях, зокрема 2 статті, що входять до міжнародної наукометричної бази Web of Science.

Постійно поєднував свою професійну діяльність з громадською діяльністю, двічі обирався депутатом Львівської обласної Ради народних депутатів.

  У серпні 2009 року Куртяку Богдану Михайловичу присвоєно почесне звання – заслужений працівник ветеринарної медицини  України, у березні 2019 року – вчене звання професора кафедри епізоотології.

 

У різні часи на кафедрі епізоотології працювали :

Майже чверть століття, ординатором клініки кафедри епізоотології працював Віктор Іванович Ганасевич. За час довголітньої роботи (1947-1981) він проявив себе високоерудованим клініцистом і педагогом. Читав лекції для студентів і ветлікарів на факультеті підвищення кваліфікації з питань кролівництва і хвороб кролів, собаківництва і хвороб собак, надавав практичну і консультативну допомогу ветеринарним спеціалістам на виробництві з питань діагностики і боротьби з інфекційними хворобами дрібних тварин. Віктор Іванович проводив науково – дослідну роботу, за результатами якої опублікував 18 наукових праць, серед яких – дві книжки «Поради кролівникам» (Львів, 1961) і «Собаки та їх  основні хвороби» (Київ, 1976).

Упродовж 1968 — 1993 років навчально-дослідну роботу на кафедрі проводив Михайло Миколайович Серванчук, спочатку як асистент, а  з 1974 року як доцент кафедри. В 1966 році закінчив аспірантуру при кафедрі акушерства і захистив кандидатську дисертацію на тему «Деякі питання морфології гормональної функції і терапії персистентних жовтих тіл у корів і телиць». Доцент Серванчук М. М. вніс значний вклад у розширення і розвиток курсу організації та економіки ветеринарної справи, запровадив у виробництво метод внутрічеревного введення новарсенолу при респіраторних захворюваннях великої рогатої худоби на свинокомплексах, успішно застосував препарат «Біоакт» з метою профілактики щлунково - кишкових захворювань поросят. Помер у серпні 1993 року.

Володимир Кузьмич Лиховоз з 1969 року почав працювати асистентом кафедри епізоотології, з 1975 по 1995 рік – доцентом. У 1971 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Морфологія і деякі гістологічні дослідження міжм’язевого нервового сплетіння і його мікроциркуляторного кровоносного русла в товстому кишечнику корови і свині».

Олена Антонівна Маркович як асистент, а з 1991 року – на посаді доцента. Кандидатську дисертацію захистила в 1975 році на тему «Морфологічні зміни центральної та вегетативної нервової системи при  стахіботріотоксикозі великої рогатої худоби». Була автором та співавтором багатьох наукових праць. Організовувала і творчо проводила заняття в студентському науковому гуртку. Померла у 2009 році.

Ярослав Дмитрович Злонкевич, обіймаючи посаду головного ветеринарного лікаря Яворівського району з 1964 по 1969 роки, закінчив одночасно в заочну аспірантуру при кафедрі епізоотології ЛЗВІ і в 1970 році захистив кандидатську дисертацію на тему “Діагностика і боротьба з туберкульозом великої рогатої худоби”. Від 1973 року почав працювати на посаді асистента кафедри, а з 1978 р. – доцента. Я.Д. Злонкевич був членом редколегії журналу «Золотий колос», консультантом у журналах «Український пасічник» і «Сільський господар». У 2000 році обраний професором кафедри епізоотології. Є автором кількох навчально-методичних розробок, навчальних посібників: “Хвороби свиней з нервовою клінікою” (1997); “Інфекційні хвороби свиней” (1999,2008); “Інфекційні хвороби ВРХ” (2001); “Інфекційні хвороби коней” (2006). Помер 2014 року.

Від 1993 року посаду старшого викладача кафедри епізоотології займав Тарас Миколайович Грицик. У 1989 році закінчив аспірантуру при Всесоюзному інституті ветеринарних препаратів у Москві  і у 1990 році  захистив кандидатську дисертацію на тему «Лікувально-профілактична ефективність препарату альбувет при гастроентеритах та гіпотрофії телят і поросят”. З 2002 року – доцент кафедри епізоотології. Вів заняття з дисциплін «Епізоотологія та інфекційні хвороби» , «Організація та економіка ветеринарної справи». Помер у 2022 році.

Лаврів Павло Юрійович народився 11 лютого 1956 року. Закінчив ЛЗВІ у 1980 році. Захистив кандидатську дисертацію у 2007 році за спеціальність “Фізіологія людини і тварин” 03.00.13. З 2004 року працював на кафедрі епізоотології асистентом, з 2014 по 2020- доцентом. Помер 7 серпня 2020.

Флюнт Роман Богданович народився 17 січня 1968 року. У 1992 році закінчив з відзнакою Львівський зооветеринарний інститут із спеціальності «Ветеринарія». Після закінчення Львівського зооветеринарного інституту з 1992 р. по 1994 р. працював старшим лаборантом кафедри акушерства. З 1994 р. по 2005 р. – асистент кафедри епізоотології. У 2004 р. Роман Богданович під керівництвом доктора біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, професора Романа Петровича Маслянка захистив кандидатську дисертацію на тему: «Імунофізіологічний статус організму корів та їх телят з різними строками гестації» зі спеціальності – фізіологія людини і тварини. З 2006 р. по 2008 р. – старший викладач, з 2008 – доцент. Помер 5 липня 2015 року.

Левківський Дмитро Миколайович народився 3 лютого 1951 року в селі Возничі Овруцького району Житомирської області.

У 1979 році закінчив із відзнакою ветеринарний факультет Львівського зооветеринарного інституту. Протягом 1979-1993 років – асистент, у 1993-1996 роках – старший викладач, від 1996 р. – доцент кафедри епізоотології. У 2003-2009 рр. – заступник декана факультету ветеринарної медицини.

Доц. Левківський Д..М. – автор програм з навчальних дисциплін «Організація та економіка ветеринарної справи», «Менеджмент та маркетинг у ветеринарній медицині», а також розробник навчальної і професійної практик з епізоотології.

У 1990 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Етіологія, епізоотологія і профілактика післяродових ендометритів у корів на молочних комплексах».

За період педагогічної і наукової праці в університеті має 283 публікації, із них 157 наукові, 2 патенти на винаходи, 85 навчально-методичних розробок, співавтор трьох навчальних посібників та двох навчально-методичних посібників. Нагороджений у 2011 р. знаком «Відмінник аграрної освіти та науки» ІІІ ступеня.

Шекель Віктор Федорович народився 11 липня 1961 року. Закінчив ЛЗВІ у 1987 та ЛДУ ім. Франка у 1999 році.  Захистив кандидатську дисертацію у 2009 році за спеціальність “Патологія, морфологія, онкологія” 16.00.02. З 2003 року працював на кафедрі епізоотології асистентом, з 2013 по 2017- доцентом.

Божик Людмила Ярославівна народилась 28 грудня 1981 року у місті Львові. У 2004 році закінчила ЛНАВМ С. З. Гжицького і отримала диплом з відзнакою за спеціальністю «Ветеринарна медицина».

Цього ж  року була прийнята на посаду лаборанта кафедри ветеринарно-санітарної та радіологічної експертизи, а наступного зарахована до аспірантури при кафедрі епізоотології.

У 2008 році прийнята на посаду асистента кафедри епізоотології, упродовж 2012-2014 рр. – старший викладач кафедри епізоотології, від липня 2014 року– на посаді доцента кафедри епізоотології.

11 червня 2009 року захистила дисертаційну роботу на тему: «Профілактика аліментарної анемії поросят за корекції умов годівлі та утримання свиноматок» за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія.

Є автором понад 120 публікацій, серед них навчальні посібники «Інфекційні хвороби собак і котів», «Імунобіологічні препарати» та «Нормативно-правові акти щодо профілактики захворювань, спільних для кількох видів тварин» та інші.

Левківська Наталія Дмитрівна народилася 4 червня 1980 року у Львові. У 1997 році вступила на факультет ветеринарної медицини ЛНАВМ імені С.З.Ґжицького, яку закінчила з відзнакою у 2002 році.

У 2005-2007 роках навчалася в аспірантурі при кафедрі мікробіології та вірусології ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького. У 2008 році в Одеському державному аграрному університеті захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук на тему «Мікрофлора секрету молочної залози та імунологічна реактивність організму корів, хворих на мастит» за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Напрям наукових досліджень - імунопрофілактика бактеріальних та респіраторних хвороб свиней. З 2008 року асистент кафедри мікробіології та вірусології, з 2013 року - асистентка кафедри епізоотології, з 2014 року - старша викладачка, з 2015 року – доцентка.

Доцентка Левківська Н.Д. має 94 наукових та навчально-методичних праць, серед яких є три посібники, один навчально-методичний посібник, чотири патенти України.

Собко Галина Василівна народилася 23 грудня 1987 року. Після закінчення школи у 2005 році вступила на факультет ветеринарно-санітарної експертизи ЛНАВМ імені С.З. Ґжицького, яку закінчила у 2011р. Прийнята в аспірантуру 2014р. на заочну форму аспірантури Інституту біології тварин НААН. У 2018 р. захистила дисертаційну роботу зі спеціальності – біохімія. Від 2015 р. – асистентка кафедри. Є автором 50 публікацій, серед яких – наукові статті, навчально-методичні посібники та навчально-методичні рекомендації.

Сторчак Юлія Георгіївна народилася 05. 06 . 1981 року .  Закінчила ЛНУВМ та БТ імені С.З. Гжицького у  2012 році. Під керівництвом  д. вет. н., професора Кісери Я.В.  захистила кандидатську дисертаційну роботу у 2017 році за спеціальністю «Ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби, імунологія» від 27.04.2017 року. Працювала на кафедрі до 30.06.2019 року.

У 2023-2024 навчальному році педагогічний процес на кафедрі епізоотології забезпечують доктори наук, професори (Куртяк Б.М., Кісера Я.В., Віщур О. І.), кандидати наук, доценти (Падовський А.І., Романович М.С, Пундяк Т.О., Мудрак Д.І., Матвіїшин Т.С.), кандидати наук, старші викладачки (Гута З. А, Руденко О. П.),  доктор філософії, асистент (Мартинів Ю. В.),  кандидат наук, асистент (Романович М. М.).

Ярослав Кісера народився 19 червня 1953 року в селищі Меденичі Дрогобицького району Львівської області. У 1975 році закінчив із відзнакою ветеринарний факультет Львівського зооветеринарного інституту. У 1975-1980 роках працював за фахом на виробництві в господарствах Дрогобицького району на Львівщині, у Чопському прикордонному контрольному ветеринарному пункті та у ветеринарній службі при управлінні Львівської залізниці.

Від 1980 року розпочав викладати у ЛЗВІ, де у 1987 році захистив кандидатську, в 2011 році докторську дисертацію зі спеціальності – патологія, онкологія і морфологія тварин “Морфофункціональні, імунобіологічні та біохімічні зміни в патогенезі лейкозу ВРХ”. У 1988 році йому присвоєно вчене звання – доцента, у 2014р. – професора кафедри.

Керує підготовкою аспірантів при кафедрі епізоотології, під його керівництвом захищено 2 кандидатські дисертації.

Ярослав Васильвич Кісера – має 304 публікації, з них 207 наукові; 1 монографія; 5 науково-методичних рекомендацій;  3 технічні умови; 9 патентів на винаходи; 15 навчальних посібників ( в тому числі 2 англомовних), з них 5 навчальних посібників з грифом МОН України, 4 з грифом ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького; 2 рекомендації з науково-практичним обґрунтуванням під грифом Міністерства аграрної політики України; 62 навчально методичних посібників. У фахових виданнях – 113 публікацій.

Андрій Іванович Падовський народився 17 жовтня 1954 року. Навчався у СШ № 63 м. Львова, яку закінчив у  1972 р. У цьому ж році вступив на ветеринарний факультет ЛЗВІ, після закінчення якого з 1977 р. працював старшим лаборантом, а з 1978 року – асистентом кафедри епізоотології. Дисертаційну роботу захистив у Ленінградському ветеринарному інституті на здобуття наукового ступеня кандидат ветеринарних наук, на тему «Вдосконалення профілактики респіраторного мікоплазмозу птиці на основі застосування лікувальних засобів і серологічного контролю». На посаду доцента обраний в 1993 р., з 2011 р. виконує обов’язки заступника завідувача кафедри.

 Доцент Падовський А.І. опублікував понад 130 наукових та навчально-методичних робіт. У його наукових статтях і рекомендаціях подано результати досліджень щодо пошуку нових препаратів і методів їх застосування при респіраторному мікоплазмозі птиці та супутніх захворюваннях (інфекційному ларинготрахеїті, колібактеріозі). Ним вперше вивчено лікувально-профілактичну ефективність рифампіцину та імуногло­бу­лінів при респіраторному мікоплазмозі і запропоновано раціональну схему їх застосування. Разом з професором Р.П.Маслянком опублікував результати роботи з питань дослідження імунітету у молодняку великої рогатої худоби. 

Романович Микола Степанович народився 24 квітня 1961 року. У 1983 році закінчив Львівський зооветеринарний інститут за спеціальністю «Ветеринарія».

Головний ветеринарний лікар радгоспу «Прикордонник» Старосамбірського району Львівської області – 1983 - 1989 роки. Головний ветеринарний лікар учгоспу «Давидівський» – 1989 - 1995 роки.

З 1995 по 2003рр. асистент кафедри епізоотології. У 2003 році захистив дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук зі спеціальності 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія у Національному аграрному університеті, м. Київ.

У 2002-2005 роки працював директором учгоспу Давидівський Львівської академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, за сумісництвом старший викладач кафедри епізоотології.

З 2004 по 2011рр. – старший викладач кафедри епізоотології. З вересня 2011 року на посаді доцента кафедри епізоотології. У 2012 році отримав атестат доцента.

Є автором понад 190 публікацій, серед яких – наукові статті, навчально-методичні посібники та навчально-методичні рекомендації.

Матвіїшин Тарас Степанович народився 27 березня 1976 р. У 1993 р. закінчив Сокільницьку середню школу і поступив до ЛНАВМ імені С.З. Ґжицького, яку закінчив у 1998 році. Після закінчення ветеринарного факультету працював на кафедрі експертизи та радіобіології. У 2002-2005 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі епізоотології. З 2005 р. – асистент кафедри.

14 лютого 2014 року отримав диплом кандидата ветеринарних наук зі спеціальності  «Гігієна тварин та ветеринарна санітарія».

Від 2017 року  працює на посаді старшого викладача, у 2023 –  доцент кафедри епізоотології.

Опублікував 49 наукових праць, 2 патенти на корисну модель, 4 навчальні посібники, 5 методичних рекомендацій, 36 статей у періодичних фахових виданнях, 2 статті включені до міжнародної науково метричної бази Scopus.

Пундяк Тарас Олегович народився 6 лютого 1987 року у м. Яворів Львівської області. У 2005 році після закінчення школи вступив до ЛНАВМ імені С.З. Ґжицького на факультет ветеринарної медицини, який закінчив у 2010 р. У 2012 р. зарахований в аспірантуру на кафедру епізоотології. У 2015 р. захистив дисертаційну роботу і отримав диплом – кандидата ветеринарних наук зі спеціальності – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія. У 2017 р. – старший викладач кафедри у 2020 р. – доцент. Є автором 52 публікацій, серед яких – наукові статті, навчально-методичні рекомендації та патенти на винаходи.

Мартинів Юлія Василівна народилася 9 жовтня 1989 року. Закінчила ЛНУВМ та БТ імені С.З. Гжицького у 2012 році. Під керівництвом  д. вет. н., професора Кісери Я.В.  захистила кандидатську дисертаційну роботу у 2022 році та здобула освітньо-науковий ступінь доктора філософії, за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина». Працює на кафедрі епізоотології з 2018 року асистентом та викладає дисципліну “Епізоотологія та інфекційні хвороби” англомовним групам студентів ФВМ.

Світлина колективу кафедри епізоотології у 2020 році (зліва на право: асистентка Мартинів Юлія Василівна, професор Кісера Ярослав Васильович, доцентка Левківська Наталія Дмитрівна, доцент Матвіїшин Тарас Степанович, старша викладачка Собко Галина Василівна, доцент Романович Микола Степанович, профессор, завідувач кафедри Куртяк Богдан Михайлович, доцент Пундяк Тарас Олегович, старша лаборантка Сілантьєва Тетяна Романівна, доцент Падовський Андрій Іванович, доцентка Божик Людмила Ярославівна.

 

Викладачі кафедри читають лекції та проводять практичні заняття до таких дисциплін: “Епізоотологія та інфекційні хвороби” (для студентів ОС “Магістр” ФВМ), “Епізоотологія та система діагностичних процедур” (для студентів ОС “Магістр” СП ФВМ), «Державний ветеринарно-санітарний контроль і нагляд» (для студентів ОС “Магістр” ФВМ), «Державний ветеринарно-санітарний нагляд згідно вимог МЕБ» (для студентів ОС “Магістр” ФГРЗ), , «Ветеринарний сервіс (організація і економіка державної і приватної ветеринарної практики» (для студентів ОС “Магістр” ФВМ), «Інфекційні хвороби собак і котів» (для студентів ОС “Магістр” СП ФВМ).

Сьогодні співробітники кафедри епізоотології, поряд із забезпеченням навчального процесу, виконують значну науково-дослідну роботу, спрямовану на  поглиблене вивчення  епізоотології, діагностики  туберкульозу та лейкозу у Західному регіоні України.

У своїй науковій роботі вони опираються на сучасний рівень знань ветеринарної медицини з основних проблем профілактики найбільш поширених інфекційних захворювань тварин і птиці. Особливу увагу за останні роки приділяють діагностиці лікування та імунопрофілактики шлунково-кишковим захворюванням молодняку тварин бактеріального та вірусного походження. Враховуючи темпи зростання наукових знань імунології, співробітники кафедри намагаються свої дослідження проводити на сучасному науковому рівні щодо підвищення імунного захисту тварин.

В останні роки кафедра працює над науковою темою: “Особливості епізоотичного процесу в Західному регіоні України, вдосконалення методів діагностики та імунокорекції інфекційних захворювань тварин і птиці, розробка профілактичних і протиепізоотичних заходів”. У перспективі співробітники кафедри планують працювати над даною науковою тематикою.

У зв’язку з поновленням роботи діагностично-профілактичного кабінету кафедри епізоотології у 2023 році планується:

1. забезпечення навчального процесу та надання якісних освітніх послуг, у т.ч. практичної підготовки здобувачів вищої освіти, а також підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців ветеринарної медицини;
2. проведення спільної з сільськогосподарськими підприємствами різних форм власності науково-виробничої діяльності, надання діагностичних, лікувально-профілактичних, науково-консультаційних, інформаційних та інших послуг, передбачених постановою Кабінету Міністрів від 27.08.10р. № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності»;
3. використання можливостей діагностично-профілактичного кабінету для підвищення післядипломної освіти.

Сучасний склад кафедри

Завідувач кафедри, д. вет. н., проф. Куртяк Б.М.

Викладачі кафедри: д. вет. н., проф. Кісера Я.В., д. вет. н., проф. Віщур О.І.; к. вет. н., доц. Романович М.С., к. вет .н., доц. Матвіїшин Т.С., к. вет. н., доц. Пундяк Т.О., к. вет. н. доц. Мудрак Д.І., к. вет. н., ст. викл. Гута З.А., к. вет. н., ст. викл. Руденко О.П., к. вет. н., асист. Романович М.М., к. вет. н., д. ф. (PhD), асист. Мартинів Ю.В., аспірант Слобода Р.Л., ст. лаб. Сілантьєва Т. Р.